"За Україну"

Схаменіться люди, прокиньтесь, Чи не бачите ви кривавої бійні?! Вулиця київська закривавлена. Схаменіться ж, ви, беркути! Нащо свій Народ вбиваєте?! Навіщо Українців нищите?! Борються Люди за свободу, Наші Янголи-Захисники, На майдані Вони за Народ. Чому ж брат проти брата згоден піти?! Батьки трупи дітей обіймають, Чи сліпі, ви, депутати?! Подивіться навколо що стало з людом! Але ви не бачите, сліпці… А снайпери все ще стріляють, Рідну Україну кров’ю омивають. За Батьківщину віддають Українці життя, Не схиляють голів перед ворогами, Будують Вони барикади, Сподіваючись уникнути злісних куль. Але у беркутів серця холодні, Життя людське їм варте папірців. Та жоден звір на таке не здатний, Звір ніколи не знищить свою родину, Але, ви, беркути, не маєте душі, Вбиваєте своїх земляків. Краще померти, ніж зрадити Батьківщину. Підіймися ж, Україно, з колін! Ще є кому Тебе захистити! Люди помирають за Нашу свободу, Кладуть Свої палкі серця на вівтар, До землі рідної голови схиляють. В могилі ж тапер Їхні тіла! Сотні полягло за перемогу, Але беркутам і цього не вистачає… І слів вибачення буде мало. Батьки ж забирають з Києва трупи! Подивіться ж, депутати, що ви накоїли! Однак смерть героїв наших не лякає, Вільними Вони помирають, Україну Нашу підіймають з колін! Олександра Дмитренко

Категория: Дневники
Просмотров: 13
Добавлена: 22 Февраля 2014 в 00:00
Рейтинг: 5

Оцени заметку:
54321